​Святиня Божого Милосердя​
​Будинок матері конгрегації Сестер Милосердної Євангелізації у Міслиборжі

"...Бог бажав, щоб була таке згромадження, яке б голocило  Милосердія Бога світові і випрошувалo його дня світу"
(Щоденник святої сестри Фаустини, 436).

Міслиборж (Польща) – розташований на березі озера Міслиборське у Щецинсько-Камінському діоцезі. Перша згадка про Міслиборж з'являється в документі від 1238 року. Коли в 1262-1270 роках Міслиборж отримав права міста, почали з'являтися численні представницькі будівлі. Поточна назва Міслиборжа була затверджена 7 травня 1946 року. Біля церкви Святого Хреста в Міслиборжі оселилася Конгрегація Сестер Ісуса Милосердного, заснована в Вільнюсі блаженним отцем Михайлом Сопоцьким, в 1947 році. Конгрегація продовжує місію святої Фаустини, і тому в 1993 році тут була заснована Святилище Божого Милосердя. 

​ Церква Святого Хреста в Міслиборжі із вітражем на головному вівтарі, 
збудована в 1905 році (в рік народження сестри Фаустини), як єдина католицька церква в районі 

​ Вітраж у церкві Святого Хреста 

​ 1 серпня 1993 року митрополит Щецинсько-Камінський, архієпископ Мар'ян Прикучки, урочисто приніс реліквії блаженної сестри Фаустини до монастиря в Міслиборжі. В той день церква та монастир були підвищені до рангу Святилище Божого Милосердя його декретом.

Фрагмент декрету архієпископа:
"...Церква та монастир, згадані в пророчому баченні сестри Фаустини та описані в "Щоденнику", здаються місцем, вказаним Провидінням для особливого шанування Божого Милосердя та підтримки Конгрегації Сестер Ісуса Милосердного (...).Nieхай Боже Милосердя шанується тут назавжди, нехай це місце, вибране сестрою Фаустinou, підтримуване її заступництвом, нехай наші віруючі відчувають особливе милосердя тут, забезпечуючи їм земний добробут і вічне життя...". 

​ Сестра Фаустина і сестра Бенінья – перші матері нової конгрегації 

Виписки з "Спогадів" сестри Фаустини Осінської, які описують перший візит сестер до Міслиборжа: "Міслиборж має красиве розташування (...) з великим озером зліва, що блищить, як металева поверхня серед раннього туману. (...) Яка радість була, коли ми побачили закриті ворота малої церкви та двоповерховий будинок з верандою, з написом "Карітас". Місце мрії для Конгрегації, і ми шептали тихо, як би було добре, якщо б ми могли жити тут, (...) багато зеленого, сади, тихе, мирне куток на землі, з Монастирем. Ми дякували Богу за те, що Він провів нас сюди, до цього мовчання та миру…" 
Виписка з "Спогадів" о. Сопоцька, 1948: "Практично все, що сестра Фаустина передбачила щодо цього згромадження, було виконано з великою точністю. Коли у Вільнюсі 16 листопада 1944 року я прийняв приватні обітниці перших шести кандидатів уночі, або коли через три роки я прибув до першого будинку цього Конгрегації в Мисліборзі, я був здивований вражаючою подібністю того, що покійна сестра Фаустина мені сказала. (...) Я помітив у наві вітраж з пошкодженим склом, що зображував смерть Господа Ісуса на хресті. Я подивився з радістю та здивуванням, оскільки сестра Фаустина мені розповіла про такий храм та вітраж. 

​ У місії святої сестри Фаустини Боже Провидіння визначило особливу роль її сповіднику та духовному наставникові - о. Михайлу Сопоцьку. У роки 1933-1936, під час перебування сестри Фаустини у Вільнюсі, він був незамінною допомогою для неї у розенні внутрішніх переживань та одкровень. За його проханням вона написала "Щоденник", який є документом католицького містицизму вкової цінності. Це також показує святість священичого життя о. Михайла Сопоцька та його внесок у виконання вимог Ісуса Христа. 

​ "Oце є зрима допомога для тебе на землі.
Він допоможе тобі сповнити Мою волю на землі”
(Щоденник святої сестри Фаустини, 53). 

​ Намалювання картини з образом Милосердного Ісуса, виставлення її для публічного поклоніння, поширення  Вервиця до Божого Милосердя, перші спроби встановлення свята Милосердя, а також заснування нового монашого згромадження відбулося у Вільні завдяки наполегливим зусиллям о. Сопоцького. Від того часу їх спільні праці, здобуті їхньою молитвою та стражданням, поширюються на весь світ. 
​ У своїх опублікованих наукових працях, численних прес-публікаціях та лекціях о. Др. Михайло Сопоцько дав богословські основи для нових форм поклоніння Божому Милосердю - переданих у Посланні Божого Милосердя. 

​Саркофаг з тлінними останками блаженного о. Михайла Сопоцька
Святиня Божого Милосердя, Білосток, площа Блаженного о. Михайла Сопоцька 1

​ На сьогодні Згромадження Сестер Ісуса Милосердного реалізує свій харизм, переданий засновником, у декількадесяти монастирських будинках у Польщі та за кордоном. Головною рисою духовності згромадження є споглядання Бога у Йому Милосерді, необмежена довіра, та слідування за Ісусом через виконання діл милосердя щодо тих, хто його найбільше потребує. Сестри своїми апостольськими діями відповідають на сучасні потреби Церкви, серед іншого, вони ведуть: притулки, будинки для захисту зачатого життя, вони проповідують ретрити, катехизують. Кожного дня у молитві: Ісусе, довіряю Тобі, вони доручають апостольські праці та свідчення свого життя Божому милосердю. Для них їхні чернечі обітниці становлять повне доручення Богу, у якому вони покладаються не на свою власну силу, а на всемогутність Божого милосердя. 

"Я хочу такої громади бути."
(Щоденник Святої Сестри Фаустини, 436).
next     zgromadzenie.faustyna.org

Згромадження Сестер Міласердного Ісуса​
Послання Божого Міласердія